Чого нас вчить смерть Сократа?

Великого мислителя всіх часів і народів, несправедливо засудили до смертної кари, тоді були більш гуманні способи стати, приреченим на смерть потрібно було випити чашу трав'яної отрути цикути, після чого їхнє тіло поступово і безболісно вмирало.

В той час коли йому винесли вирок, було святкування в Афінах, тому страту перенесли на місяць. Сократ залишався в своїй камері і зустрічав гостей. До нього приходили родичі, учні і знайому. Учні вмовляли його втекти. Він був знаменитим мудрицем і філософом, він відмовився від втечі, пояснюючи тим, що все життя він був вірний справедливості і честі, і не збирався зраджувати своїм переконанням як боягуз.

Останній місяць свого життя він провів як справжній вчитель, він бесідував з учнями, сперечався та ділився занннями. Ось і настав день його життя, рідні і учнлі плакали і сумували, вони були вбиті горем. Але Сократ залишався бадьорим і веселим, він був спокійним і усвідомленим. Він далі продовжував вивчати себе і світ. Як найкращим чином, він все показував на собі.

Ось і прийшов час пити часу з ядом. Випивши чашу з отрутою, він був спокійний і розважливий. «Дивіться, - спокійно говорив Сократ своїм близьким і рідним, - мої ноги вже померли, а душа моя жива. Значить, мої ноги - це не моя душа. Дивіться, друзі, - спокійним рівним голосом продовжував філософ, - мої руки вже померли, а душа моя жива. Значить, мої руки - це не моя душа. Дивіться,

друзі, моє тіло померло, а душа ні. Значить, моя душа - це не моє тіло».

#socrates #смерть #сократ